en

Стаття

Фінансова поведінка в культурному контексті: міжкраїновий аналіз заощаджень та споживання

Людмила Шкварчук Ростислав Слав’юк
Анотація

У цьому дослідженні вивчено, як певні аспекти національної культури впливають на поведінку заощаджень і споживання. У дослідженні проаналізовано кореляцію між валовими заощадженнями, споживанням та економічним розвитком для 38 країн, як розвинених, так і тих, що розвиваються, з різних континентів, за даними з 1996 по 2021 рік. Показники кореляції між країнами досить сильно відрізнялися у 1996-2008 роках і дещо вирівнялися у 2009-2021 роках. Такі зміни пояснюються зростанням фінансової грамотності та фінансової інклюзії економічних агентів. Отримані дані свідчать про те, що країни, які демонструють сильний зв’язок між доходами та заощадженнями, є більш сприйнятливими до інструментів монетарної політики. І навпаки, країни, в яких спостерігається сильний зв’язок між доходами та споживанням, є більш чутливими до інструментів фіскальної політики. Тому високі показники кореляції є більш бажаними. Кластерний аналіз був використаний для визначення груп порівнянних країн для оцінки національних аспектів поведінки заощаджень та споживання. Спостерігалося одночасне входження до 2- та 3-кластерів, але перелік країн у цих кластерах різнився за роками. Виражена однорідність кластерів свідчить про відсутність суттєвих національних відмінностей у заощаджувальній та споживчій поведінці економічних агентів за обраними факторами порівняння. Це дозволяє використовувати однакові інструменти регулювання та стабілізації економіки в країнах, які є найближчими сусідами в кластері. Дослідження підкреслило важливість включення національних культурних елементів в аналіз фінансової поведінки та формулювання макроекономічної політики. Усвідомлення цих культурних відмінностей дозволяє політикам більш ефективно адаптувати свої стратегії для посилення економічного зростання та стабільності

Ключові слова

ощадна поведінка; культурні фінанси; економічне зростання; макроекономічна політика; кластеризація країн

Завантажити статтю

Отримано 07.08.2024, Доопрацьовано 20.10.2024, Прийнято 17.12.2024

Взято з Том 11, № 2, 2024

ЦИТУВАТИ

Shkvarchuk, L., & Slav'yuk, R. (2024). Financial behaviour in a cultural context: Cross-countries analysis of savings and consumption. Economics, Entrepreneurship, Management, 11(2), 55-64. https://doi.org/10.56318/eem2024.02.055

https://doi.org/10.56318/eem2024.02.055

Сторінки 55-64

Використані джерела

[1] Ahunov, M., & van Hove, L. (2020). National culture and financial literacy: International evidence. Applied Economics, 52(21), 2261-2279. doi: 10.1080/00036846.2019.1688241.

[2] Alessie, R., & Teppa, F. (2010). Saving and habit formation: Evidence from Dutch panel data. Empirical Economics, 38(2), 385-407. doi: 10.1007/s00181-009-0272-z.

[3] Anyangwe, T., Vanroose, A., & Fanta, A. (2022). Determinants of financial inclusion: Does culture matter? Cogent Economics & Finance, 10(1), article number 2073656. doi: 10.1080/23322039.2022.2073656.

[4] Bailey, M.C. (2007). Consumption, time preference, and the life cycle. Undergraduate Honors Capstone Projects, 664. doi: 10.26076/b9a5-af9d.

[5] Bialowolski, P., Xiao, J.J., & Weziak‑Bialowolska, D. (2023). National culture and financial capability: A global perspective. Social Indicators Research, 170(3), 877-891. doi: 10.1007/s11205-023-03221-7.

[6] Brueckner, M., Kikuchi, T., & Vachadze, G. (2023). Transitional dynamics of the saving rate and economic growth. Macroeconomic Dynamics, 27(2), 482-505. doi: 10.1017/S1365100521000493.

[7] Costa-Font, J., Giuliano, P., & Ozcan, B. (2018). The cultural origin of saving behavior. PLoS ONE, 13(9), article number e0202290. doi: 10.1371/journal.pone.0202290.

[8] Csorba, L. (2020). The determining factors of financial culture, financial literacy and financial behavior. Public Finance Quarterly, 65(1), 67-83. doi: 10.35551/PFQ_2020_1_6.

[9] Gabler, C.B., Hill, R.P., & Landers, V.M. (2020). Saving behavior within and across developing nations: Implications for public policy makers. Journal of Public Policy & Marketing, 40(3), 354-371. doi: 10.1177/0743915620925085.

[10] Hens, T., Rieger, M.O., & Wang, M. (2020). Cultural finance: A world map of risk, time and money. Singapore: World Scientific Publishing Co. Pte. Ltd. doi: 10.1142/11813.

[11] Hofstede, G., Hofstede, G.J., & Minkov, M. (2010). Cultures and organizations: Software of the mind. New York: McGraw-Hill.

[12] Khan, M.A., Gu, L., Khan, M.A., & Meyer, N. (2022). The effects of national culture on financial sector development: Evidence from emerging and developing economies. Borsa Istanbul Review, 22(1), 103-112. doi: 10.1016/j.bir.2021.02.003.

[13] Khiar, M.N., & Kooli, M. (2023). Culture and payout policy: International evidence. Journal of Multinational Financial Management, 70-71, article number 100823. doi: 10.1016/j.mulfin.2023.100823.

[14] Le Blanc, J., Porpiglia, A., Teppa, F., Zhu, J., & Ziegelmeyer, M. (2015). Household saving behavior and credit constraints in the Euro area. ECB Working Paper, 1790. doi: 10.2139/ssrn.2621479.

[15] Masson, P.R., Bayoumi, T., & Samiei, H. (1995). Saving behavior in industrial and developing countries. In Staff studies for the world economic outlook. Washington, DC: International Monetary Fund. doi: 10.5089/9781557754998.083.

[16] Modigliani, F. (1970). The life cycle hypothesis of saving and intercountry differences in the saving ratio. In W.A. Eltis, M.F.G. Scott & J.N. Wolfe (Eds.), Introduction, growth, and trade: Essays in honour of Sir Roy Harrod (pp. 197-225). Oxford: Oxford University Press.

[17] Mogha, V., & Williams, B. (2021). Culture and capital structure: What else to the puzzle? International Review of Financial Analysis, 73, article number 101614. doi: 10.1016/j.irfa.2020.101614.

[18] Ribaj, A., & Mexhuani, F. (2021). The impact of savings on economic growth in a developing country (the case of Kosovo). Journal of Innovation and Entrepreneurship, 10(1), article number 1. doi: 10.1186/s13731-020-00140-6.

[19] Smith, W.T. (2002). Consumption and saving with habit formation and durability. Economics Letters, 75(3), 369-375. doi: 10.1016/S0165-1765(02)00012-5.

[20] Spahija, F. (2016). Analysis of the main theories of interest rates. International Journal of Economics, Commerce & Management, 4(6), 643-658.

[21] Tansey, J., & O’riordan, T. (1999). Cultural theory and risk: A review. Health Risk & Society, 1(1), 71-90. doi: 10.1080/13698579908407008.

[22] Willemink, T.D. (2018). Cultural dimensions influencing the capital structure: A study on the G7. In 11th IBA bachelor thesis conference. Enschede: University of Twente.

[23] World Bank Open Data. (n.d.). Gross savings (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GNS.ICTR.ZS.

[24] Yaroshevych, N., Kondrat, I., & Kalaitan, T. (2024). The impact of the mechanism for aligning horizontal fiscal imbalances on the stability of the financial system. Journal of Risk and Financial Management, 17(2), article number 74. doi: 10.3390/jrfm17020074.