Особливості ведення бізнесу у XXI столітті зумовили потребу у трансформуванні традиційних підходів до управління та пошуку можливостей впровадження нових дієвих управлінських інструментів, які стосуються різних аспектів виробничо-господарської діяльності. Останнім часом однією із найбільш динамічних підсистем управління на підприємствах є підсистема івент-менеджменту, яка функціонує поряд із іншими такими підсистемами (зокрема, підсистемами фінансового менеджменту, виробничого менеджменту, менеджменту якості, менеджменту персоналу, інноваційного менеджменту, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, інформаційного менеджменту, ризик-менеджменту, проектного менеджменту тощо). Темпи розвитку івент-індустрії з кожним роком зростають як в Україні, так і в світі. Сьогодні складно уявити існування будь-якої сфери бізнесу без використання інструментів і методів управління різними заходами ділового (ділові зустрічі, ярмарки, виставки, конференції, конгреси, маркетингові заходи, соціальні ініціативи тощо) і тімбілдінгового характеру у діяльності суб’єктів господарювання, що охоплено поняттям івент-менеджменту. Водночас, на низькому рівні у літературі розглянуто проблему позиціонування івент-менеджменту в управлінні підприємством, що призводить до існування різних проблем: ускладнюється визначення його оптимальної структури залежно від виду бізнесу, «розмиваються» його ролі для забезпечення розвитку суб’єкта господарювання, нівелюється його цінність у створенні доданої вартості бізнесу тощо. Метою статті є розробка моделі позиціонування івент-менеджменту в управлінні компанією, у якій цей вид менеджменту розглядається у двох площинах: фокус на процесах та фокус на майбутньому залежно від рівня його інтегрування в систему управління. Для досягнення окресленої мети використано системний підхід, метод графічного відображення, а також структурно-логічний аналіз. Запропонована модель додає цінності у перелік науково-практичних положень у сфері івент-менеджменту, адже дає змогу розкрити його глибинну сутність та структуру у реаліях сучасного бізнесу, а також обґрунтувати його зв'язок з іншими підсистемами управління крізь призму «цінності для інших». Крім того, наведені пропозиції сприяють розумінню івент-менеджменту як системоутворюючої складової підвищення ефективності ведення бізнесу. У кінцевому результаті зазначена модель сприятиме підвищенню прибутковості підприємства шляхом інтеграції підрозділів, які залучені до процесів івент-менеджменту. Мова йде про те, щоб івент-менеджмент на вищих рівнях свого розвитку сприяв формуванню реальної доданої вартості бізнесу
тімбілдинг, бізнес, бізнес зустрічі, заходи, дозвілля, планування івентів
Отримано 09.01.2022, Доопрацьовано 10.02.2022, Прийнято 09.03.2022
Взято з Том 9, № 1, 2022
https://doi.org/10.56318/eem2022.01.034
Сторінки 34-43
[1] Aldebert, B., Pascal, A., & Rouziès, A. (2018). Les méthodes mixtes en systèmes d’information: Enjeux épistémologiques et méthodologiques. Systemes D’information Management, 23(3), 99-126. doi: 10.3917/sim.183.0099.
[2] Bladen, C. (2021). The service semiotics of luxury events: An exploration for future research and events management industry practice. Research in Hospitality Management, 11(1), 53-57. doi: 10.1080/22243534.2020.1867374.
[3] Getz, D. (2012). Event studies. Theory, research and policy for planned events (2nd ed.). London: Butterworth- Heinemann.
[4] Getz, D. (2019). Event portfolio management: Theory and practice for event management. Oxford: Goodfellow. doi: 10.23912/978-1-911396-91-8-4260.
[5] Getz, D. (2018). Event impact assessment: Theory and methods for event management and tourism. Oxford: Goodfellow. doi: 10.23912/978-1-911635-03-1-3897.
[6] Niekerk, M., & Getz, D. (2019). Event stakeholders: Theory and methods for event management and tourism. Oxford: Goodfellow. doi: 10.23912/9781911396635-3840.
[7] Schnitzer, M., Kössler, C., Schlemmer, P., & Peters, M. (2021). Influence of event and place image on residents’ attitudes toward and support for events. Journal of Hospitality & Tourism Research, 45(7), 1260-1281. doi: 10.1177/1096348020919502.
[8] Ulrich, D., Younger, J., & Brockbank, W. (2012). HR competency. Leadership Excellence, 29(8), article number 17.
[9] Ulrich, D., Younger, J., Brockbank, W., & Ulrich, M. (2012). HR from the outside in: The next era of human resources transformation. New York: McGraw-Hill.
[10] Ulrich, D., Younger, J., Brockbank, W., & Ulrich, M. (2012). HR talent and the new HR competencies. Strategic HR Review, 11(4), 217-222. doi: 10.1108/14754391211234940.
[11] Ulrich, D., Brockbank, W., Ulrich, M., & Kryscynski, D. (2015). Toward a synthesis of HR competency models: The Common HR “Food Groups”. BYU Scholars Archive, 33(4), 55-65. Retrieved from https://scholarsarchive.byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3013&context=facpub.
[12] Silvers, J.R. (2007). Risk management for meetings and events. London: Routledge. doi: 10.4324/9780080560731.
[13] Smith, W. (2008). Professional meeting management: Comprehensive strategies for meetings, conventions and events. International Journal of Contemporary Hospitality Management, 20(2), 237-238. doi: 10.1108/09596110810852221.
[14] Stam, W. (2010). Industry event participation and network brokerage among entrepreneurial ventures. Journal of Management Studies, 47, 625-653. doi: 10.1111/j.1467-6486.2009.00909.x.
[15] Vu, G.T.H. (2017). A critical review of human resource competency model: Evolvement in required competencies for human resource professionals. Journal of Economics, Business and Management, 5(12), 357-365. doi: 10.18178/joebm.2017.5.12.539.
[16] Kuzmin, О., Melnyk, О., Bondarecka, О., & Zhezhukha, V. (2020). Motivation of enterprise personnel: Innovative technologies and reengineering approaches. Lviv: Galytska vydavnycha spilka. Retrieved from https://manusbook.com/9057_NULP_Motuvyvannya/1/.
[17] Golovan, М.S. (2008). The competence and expertise: Experience theory, the theory of experience. Ukrainian Higher Education, 3, 23-30. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/324272272.pdf.
[18] Mysyk, V. (2020). Factors of event management construction and development. Intellect ХХІ, 3, 44-48. doi: 10.32782/2415-8801/2020-3.9.
[19] Mysyk, V. (2021). Methodical approaches to diagnosing processes of event management formation and development. European Journal of Economics and Management, 7(3), 15-23. doi: 10.46340/eujem.2021.7.3.3.
[20] Pino, G., Peluso, A.M., Del Vecchio, P., Ndou, V., Passiante, G., & Guido, G. (2019). A methodological framework to assess social media strategies of event and destination management organizations. Journal of Hospitality Marketing & Management, 28(2), 189-216. doi: 10.1080/19368623.2018.1516590.