У статті розглядаються особливості економічної оцінки управлінських систем у контексті реінжинірингу бізнес-процесів управління. Зокрема, описано та охарактеризовано методичні підходи до економічної оцінки таких систем. Зроблено висновок, що в сучасних умовах більшість проектів побудови або вдосконалення адміністративних систем належать до категорії інвестиційних проектів, які, відповідно, відносяться до інвестиційних витрат. Це зумовлює необхідність впровадження загальноприйнятих в інвестиційному менеджменті методичних підходів до економічної оцінки ефективності інвестицій у системи управління. Окреслено та охарактеризовано основні підходи до економічної оцінки систем управління в рамках реінжинірингу бізнес-процесів управління. Вони включають традиційні фінансові методи, імовірнісні методи, інструменти якісного аналізу, фінансові, якісні або комбіновані моделі, портфельний аналіз, бюджетний підхід, проектний підхід. Так, традиційні фінансові методи економічної оцінки систем управління в управлінні підприємствами передбачають розрахунок терміну окупності, чистої теперішньої вартості, внутрішньої або середньої норми прибутку, індексу прибутковості, рівня інвестицій. повернення тощо. Серед методів і підходів до вирішення проблеми оцінена загальна вартість володіння (TCO), IT Scorecard (врахування прогнозів клієнтів, фінансів, процесів та навчання та розвитку в рамках адміністративних процесів на підприємстві та адмініструванні системи) на підприємствах і системах адміністрування), калькуляція на основі діяльності (ABC), критерії систем контролю витрат/розкладу (C/SCSC), прикладна інформаційна економіка (AIE), загальна вартість можливостей (TVO), загальний економічний вплив (TEI), Rapid Economic Justification (REJ) тощо. Гіпотезу про вплив адміністративних систем на результуючі показники суб’єкта господарювання підтверджено на основі результати розрахунків. Ця проблема була вирішена за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Результативною (або залежною) змінною обрано чистий дохід від реалізації продукції (який, як відомо, є одним із найбільш репрезентативних абсолютних показників економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства). Серед незалежних змінних (факторних характеристик) для вирішення задачі обрано показники рівня сформованості управлінських систем (R ) та рівня їх стійкості (R ). Відповідні розрахунки для перевірки гіпотези проведено для діяльності низки вітчизняних суб’єктів господарювання
адміністрування, бізнес-процес, економічна оцінка, реінжиніринг, система, менеджмент
Отримано 22.02.2019, Доопрацьовано 04.03.2019, Прийнято 14.04.2019
Взято з Том 6, № 1, 2019
https://doi.org/10.23939/eem2019.01.001
Сторінки 1-12