Потенційний вступ Азербайджану до Світової організації торгівлі (СОТ) має високу актуальність, оскільки відображає ширший виклик узгодження економічної модернізації зі збереженням суверенітету в умовах швидкої зміни глобального та регіонального контексту. Метою дослідження було проаналізувати шлях Азербайджану до вступу в СОТ як кейс того, як країни, що розвиваються, намагаються поєднати багатосторонні торговельні зобов’язання із захистом стратегічних секторів національної економіки. Дослідження ґрунтувалося на змішаному методологічному підході, що поєднував якісний аналіз торговельної та політико-економічної документації з порівняльним бенчмаркінгом пострадянських держав, які вже здійснили вступ. Результати показали, що членство в СОТ має потенціал для сприяння довгостроковій диверсифікації економіки Азербайджану, посилення довіри інвесторів та підвищення прозорості регуляторних рамок. Водночас зобов’язання в межах вступу, ймовірно, обмежать здатність уряду застосовувати захисні заходи у чутливих секторах, зокрема сільському господарстві, енергетиці та сфері послуг. Аналіз показав, що вибір Азербайджану щодо вступу не був виключно економічним; на нього впливали змінні регіональні альянси, коливання на ринках вуглеводнів і тиск глобальної торговельної лібералізації. Для відображення цих напружень у дослідженні було запропоновано концептуальну рамку «стратегічне торговельне вирівнювання та суверенна гнучкість», яка пояснює обережну позицію Азербайджану на переговорах. Отримані результати можуть бути використані торговельними переговорниками для формування стратегій вступу, що забезпечують інтеграцію в глобальну економіку, водночас зберігаючи адаптивні механізми управління
торговельна політика; економічний суверенітет; пострадянська інтеграція; регіональні економічні зсуви; стратегічна дилема
Отримано 17.07.2025, Доопрацьовано 14.11.2025, Прийнято 23.12.2025 Опубліковано 29.12.2025
Взято з Том 12, № 2, 2025
https://doi.org/10.56318/eem2025.02.030
Сторінки 30-40