Liadskyi, I., & Diadyk, T.
(2023).
Managing social intelligence from the perspective of optimising labour market pricing.
Economics, Entrepreneurship, Management,
10(2),
48-55.
https://doi.org/10.56318/eem2023.02.048
Стаття
Управління соціальним інтелектом з позицій оптимізації ціноутворення на ринку праці
Анотація
Питання об’єктивної оцінки майбутнім працівником вартості своєї роботи є актуальною проблемою для кожного студента чи випускника закладу вищої освіти, оскільки молоді люди часто або значно завищують свої очікування щодо заробітної плати та просто не можуть надати послуги відповідної якості, або, навпаки, беруться за низькооплачувану роботу та починають емоційно вигоряти, оскільки не отримують належної мотивації. Метою дослідження було виявити наскільки студентська молодь з розвиненим соціальним інтелектом оцінює свої перспективи заробітку під час навчання, у перші роки після випуску та у дорослому житті. Для цього проводилося опитування студентів з використанням тесту TROMSØ та спеціально розроблених питань, що допомогли виявити суб’єктивну оцінку респондентами вартості свого робочого часу. Дослідження виявило статистично значимий зв’язок соціального інтелекту з ціноутворенням на ринку праці. Особливо яскраво ця залежність прослідковується з очікуваннями заробітної плати одразу після випуску (p≤0,01**). Проте не виявлено кореляції між соціальним інтелектом чи його компонентами та амбіціями щодо рівня оплати під час навчання. Було встановлено, що студенти ладні шукати підробіток за будь-яку фінансову мотивацію. Щодо побажань відносно рівня заробітної плати, який цілковито задовільнить їх уже в дорослому віці, то в середньому її рівень втричі перевершує розмір мінімальної заробітної плати по Україні та дорівнює 580 USD. Розуміючи рівень розвитку соціального інтелекту людини, можна побудувати ефективну систему найму, отримавши додатковий інструмент для оцінки можливих амбіцій щодо заробітної плати. Завдяки цьому вдасться оптимізувати роботу кадрової служби та розуміти діапазон фінансової мотивації, необхідної для стимулювання конкретного працівника
Ключові слова
соціальна компетентність; працевлаштування; профорієнтація; soft-skills; HR-маркетинг; робоча сила; заробітна плата
Отримано 05.08.2023, Доопрацьовано 14.10.2023, Прийнято 16.12.2023
Взято з Том 10, № 2, 2023
ЦИТУВАТИ
https://doi.org/10.56318/eem2023.02.048
Сторінки 48-55
Використані джерела
[1] Bhat, Y.I. (2016). Social intelligence, study habits and academic achievements of college students of district Pulwama. Research on Humanities and Social Sciences, 6(7), 35-41. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/234675009.pdf.
[2] Bonesso, S., Bruni, E., & Gerli, F. (2019). Emotional and social intelligence competencies in the digital era. In Behavioral competencies of digital professionals (pp. 41-62). California: Palgrave Pivot Cham.
[3] Bosniuk, V. (2020). Mathematical methods in psychology: A course of lectures. Kharkiv: National University of Civil Defense of Ukraine.
[4] Danylenko, V., & Diadyk, T. (2021). Trends of labor market development of Poltava region. Economiсs and Organization of Management, 3(43), 147-156. doi: 10.31558/2307-2318.2021.3.14.
[5] Develi, A., Pekkan, N.U., & Cavus, M.F. (2022). Social intelligence at work and its implication for organizational identification: A sectoral comparison. Independent Journal of Management & Production, 13, 364-383. doi: 10.14807/ijmp.v13i1.1555.
[6] Freeman, J., Baggio, J.A., & Coyle, T.R. (2020). Social and general intelligence improves collective action in a common pool resource system. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117(14), 7712-7718. doi: 10.1073/pnas.1915824117.
[7] Gulliford, L., Morgan, B., Hemming, E., & Abbott, J. (2019). Gratitude, self-monitoring and social intelligence: A prosocial relationship? Current Psychology, 38(7), 1021-1032. doi: 10.1007/s12144-019-00330-w.
[8] Gupta, S., De, M.M., & Sinha, S. (2021). Theoretical architecture of social intelligence. International Journal of Emerging Technologies and Innovative Research, 8(5), 525-534. Retrieved from https://www.jetir.org/papers/JETIR2105198.pdf.
[9] Hoseini, S.A., & Ashrafi, B. (2020). The effect of social intelligence on career plateau reduction with the mediating role of psychological capital. Revista Conrado, 16(77), 475-482. Retrieved from http://scielo.sld.cu/pdf/rc/v16n77/1990-8644-rc-16-77-475.pdf.
[10] Liadskyi, I., Kononets, N., & Senko, I. (2022) Management of social intelligence in the context of developing citizen’s patriotism. Economics, Entrepreneurship, Management, 9, 44-52. doi: 10.56318/eem2022.02.044.
[11] Liadskyi, I., & Diachkov, D. (2022). Management of social intelligence as a factor of influence on the formation of soft-skills in higher education students. Tavriysky Scientific Bulletin, 13, 108-114. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/365222618.
[12] Lyubochkina, H. (2017). Understanding social intelligence in science. Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 884, 52-58. Retrieved from https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/jun/13302/10.pdf.
[13] Mateyuk, O., & Sukhodolia, Y. (2021). Social intelligence: Psychological phenomenon and theoretical problem. Visnyk of the Lviv University. Series Psychological Sciences, 11, 113-123. doi: 10.30970/PS.2021.11.15.
[14] Momm, T., Blickle, G., Liu, Y., Wihler, A., Kholin, M., & Menges, J.I. (2015). It pays to have an eye for emotions: Emotion recognition ability indirectly predicts annual income. The Journal of Organization Behavior, 36, 147-163. doi: 10.1002/job.1975.
[15] Obot, S.J. (2021). Emotional and social intelligence: A gateway to organizational effectiveness. International Journal of Research and Innovation in Social Science, 5(9), 857-862. Retrieved from https://www.rsisinternational.org/journals/ijriss/Digital-Library/volume-5-issue-9/857-862.pdf.
[16] Rahim, A., Civelek, I., & Liang, F.H. (2018). A process model of social intelligence and problem-solving style for conflict management. International Journal of Conflict Management, 29(4), 487-499. doi: 10.1108/IJCMA-06-2017-0055.
[17] Rybalka, A., & Yakunin, A. (2018). The increase of labour productivity for the account of emotional intelligence of employees. Priazovsky Economic Bulletin, 6(11), 279-284. Retrieved from http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/6_11_uk/52.pdf.
[18] Sanchez-Gomez, M., Breso, E., & Giorgi, G. (2021). Could emotional intelligence ability predict salary? A Cross-Sectional Study in a Multioccupational Sample. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(3), 1322. doi: 10.3390%2Fijerph18031322.
[19] Shrama, N. (2019). A correlational study of social intelligence and well-being. International Journal of Engineering Science and Computing, 9(4), 21135-21138. Retrieved from https://ijesc.org/upload/20cf92b3deb17447170857c31e2d4afb.A%20Correlational%20Study%20of%20Social%20Intelligence%20and%20Well-Being%20(1).pdf.
[20] Silvera, D.H., Martinussen, M., & Dahl, T.I. (2001). The TROMSØ social intelligence scale, a self-report measure of social intelligence. Scandinavian Journal of Psychology, 42(4), 313-319. doi: 10.1111/1467-9450.00242.
[21] Starynska, O., & Spivak, L. (2021). Features of social intelligence of students of higher education institutions during quarantine restrictions. Psychological Journal, 7(10), 7-16. doi: 10.31108/1.2021.7.10.1.
[22] Teryanik, E. (2015). The analysis of the supply and demand in the labor market in Ukraine. State and Regions. Series: Economics and Business, 1(82), 62-68. Retrieved from http://www.econom.stateandregions.zp.ua/journal/2015/1_2015/13.pdf.
[23] Turan, U. (2020). A correlation coefficients analysis on innovative sustainable development groups. EUREKA: Social and Humanities, 1, 46-55. doi: 10.21303/2504-5571.2020.001130.