У сучасних умовах підвищення екологічної свідомості суспільства та посилення вимог до сталого розвитку виникає потреба трансформації маркетингових стратегій аграрних підприємств. Метою дослідження була розробка комплексної критеріальної шкали для оцінювання ефективності зелених маркетингових стратегій аграрного сектору. Методологічну основу дослідження становили методи системного аналізу, узагальнення та класифікації. У результаті дослідження сформовано розширену багаторівневу критеріальну систему, що поєднує економічні, екологічні та соціальні параметри в єдину інтегровану модель оцінювання. Запропоновано деталізований перелік індикаторів, який охоплює ефективність використання ресурсів, енергоспоживання, рівень забруднення, управління відходами, вплив на якість ґрунтів і водних ресурсів, участь підприємства у соціальних ініціативах, взаємодію з громадами та рівень екологічної прозорості. Проведено адаптацію традиційних систем оцінювання, включно з Return on Investment, Triple Bottom Line та Balanced Scorecard, до контексту сталого аграрного виробництва, що дало змогу інтегрувати кількісні та якісні параметри у спільну методичну платформу. Розроблено поетапний алгоритм практичного застосування критеріальної шкали: ідентифікація релевантних показників, їх нормалізація, визначення вагових коефіцієнтів, побудова інтегрального індексу та подальша інтерпретація результатів. Запропонована шкала дає змогу виявляти структурні дисбаланси між економічними показниками діяльності та екологічними чи соціальними наслідками, формувати прогностичні оцінки та визначати напрями оптимізації зелених маркетингових стратегій. Практичне значення полягає у можливості використання розробленої шкали для удосконалення управлінських рішень і підвищення результативності екологізованих маркетингових підходів аграрних підприємств
екологічна орієнтація; корпоративна відповідальність; ресурсна економія; інноваційні підходи; показники результативності; екологічний менеджмент; природоохоронні ініціативи
Отримано 09.09.2025, Доопрацьовано 20.01.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 21.05.2026
Взято з Том 13, № 1, 2026
https://doi.org/10.56318/ eem2026.01.058
Сторінки 58-67