en

Стаття

Інтеграція до глобальних ланцюгів вартості: управлінська рамка для українських підприємств

Дмитро Воронець
Анотація

Інтеграція українських підприємств до глобальних ланцюгів вартості є критичним фактором економічного розвитку в умовах посилення глобалізації та необхідності відновлення післявоєнних втрат, понесених внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України на початку 2022 року. Метою дослідження було розроблення комплексної управлінської рамки для оцінки та забезпечення успішної інтеграції українських підприємств до глобальних ланцюгів вартості на основі порівняльного аналізу міжнародних моделей та емпіричних даних. Дослідження базувалося на порівняльному аналізі чотирьох провідних моделей інтеграції до глобальних ланцюгів вартості (китайської, німецької, польської та в’єтнамської), аналізі 156 українських підприємств різних секторів, застосуванні методів кореляційного та регресійного аналізу, математичного моделювання для розробки Індексу інтеграційної перспективності (ІPI). Результати дослідження виявили, що технологічні можливості (r=0,76) та управлінський міжнародний досвід (r=0,71) є найсильнішими предикторами успішної інтеграції до глобальних ланцюгів вартості. Було розроблено нормалізовану ІPI формулу (шкала 0-1), яка дозволяє кількісно оцінити готовність підприємства до інтеграції на основі восьми ключових факторів із емпірично визначеними ваговими коефіцієнтами. Множинний регресійний аналіз підтвердив, що комбінація восьми факторів пояснює 74 % варіації в рівні інтеграції до глобальних ланцюгів вартості (R2 = 0,74, F = 42,3, p < 0,001). Кластерний аналіз дозволив виділити три типологічні групи підприємств за рівнем інтеграційної готовності: «інтеграційні лідери» (18 %, середній ІPI 0,82), «потенційні інтегратори» (43 %, ІPI 0,61) та «передінтеграційні компанії» (39  %, ІPI 0,38). Запропоновано секторально-специфічні стратегії інтеграції для ІТсектору, агропромислового комплексу та машинобудування з урахуванням особливостей українського бізнессередовища. Практична цінність дослідження полягає у створенні інструментарію для менеджменту підприємств щодо діагностики інтеграційної готовності та розробки цільових стратегій входження до міжнародних ланцюгів створення вартості

Ключові слова

інтеграційна стратегія; індекс інтеграційної перспективності; міжнародна конкурентоспроможність; технологічні можливості

Завантажити статтю

Отримано 14.10.2025, Доопрацьовано 03.02.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 21.05.2026

Взято з Том 13, № 1, 2026

ЦИТУВАТИ

Voronets, D. (2026). Integration into global value chains: A management framework for Ukrainian enterprises. Economics, Entrepreneurship, Management, 13(1), 85-94. https://doi.org/10.56318/eem2026.01.094

https://doi.org/10.56318/eem2026.01.094

Сторінки 85-94

Використані джерела

  1. Acemoglu, D., & Robinson, J.A. (2019). The narrow corridor: States, societies, and the fate of liberty. New York: Penguin Press.
  2. Baldwin, R., & Freeman, R. (2022). Risks and global supply chains: What we know and what we need to know. Annual Review of Economics, 14, 153-180. doi: 10.1146/annurev-economics-051420-113737.
  3. Barney, J.B. (1991). Firm resources and sustained competitive advantage. Journal of Management, 17(1), 99-120. doi: 10.1177/014920639101700108.
  4. Bonadio, B., Huo, Z., Levchenko, A.A., & Pandalai-Nayar, N. (2021). Global supply chains in the pandemic. Journal of International Economics, 133, article number 103534. doi: 10.1016/j.jinteco.2021.103534.
  5. Brynjolfsson, E., & McAfee, A. (2014). The second machine age: Work, progress, and prosperity in a time of brilliant technologies. New York: W.W. Norton & Company.
  6. Cattaneo, O., Gereffi, G., & Staritz, C. (Eds.). (2010). Global value chains in a postcrisis world: A development perspective. Washington: World Bank.
  7. Dallas, M.P., Ponte, S., & Sturgeon, T.J. (2019). Power in global value chains. Review of International Political Economy, 26(4), 666-694. doi: 10.1080/09692290.2019.1608284.
  8. Duginets, G.V. (2018). Global value chains. Kyiv: Kyiv National University of Trade and Economics University.
  9. Fernandes, A.M., Kee, H.L., & Winkler, D. (2022). Determinants of global value chain participation: Cross-country evidence. World Bank Economic Review, 36(2), 329-360. doi: 10.1093/wber/lhab017.
  10. Filipenko, A.S. (2006). International economic relations: Theory. Kyiv: Lybid.
  11. Gereffi, G. (2018). Global Value Chains and development: Redefining the contours of 21st century capitalism. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108559423.
  12. Hall, P.A., & Soskice, D. (Eds.). (2001). Varieties of capitalism: The institutional foundations of comparative advantage. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/0199247757.001.0001.
  13. Humphrey, J., & Schmitz, H. (2002). How does insertion in global value chains affect upgrading in industrial clusters? Regional Studies, 36(9), 1017-1027. doi: 10.1080/0034340022000022198.
  14. IT Ukraine Association. (n.d.). Retrieved from https://itukraine.org.ua.
  15. Juhász, R., Lane, N., & Rodrik, D. (2024). The new economics of industrial policy. Annual Review of Economics, 16, 213-242. doi: 10.1146/annurev-economics-081023-024638.
  16. Kano, L., Tsang, E.W., & Yeung, H.W.C. (2020). Global value chains: A review of the multi-disciplinary literature. Journal of International Business Studies, 51(4), 577-622. doi: 10.1057/s41267-020-00304-2.
  17. Kaplinsky, R., & Morris, M. (2001). A handbook for value chain research. Institute of development studies. Brighton: University of Sussex, Institute of Development Studies.
  18. Koopman, R., Wang, Z., & Wei, S.-J. (2014). Tracing value-added and double counting in gross exports. American Economic Review, 104(2), 459-494. doi: 10.1257/aer.104.2.459.
  19. Lee, K., & Malerba, F. (2017). Catch-up cycles and changes in industrial leadership: Windows of opportunity and responses of firms and countries in some technology sectors. Research Policy, 46(2), 338-351. doi: 10.1016/j.respol.2016.09.006.
  20. Milberg, W., & Winkler, D. (2013). Outsourcing economics: Global Value Chains in capitalist development. Cambridge: Cambridge University Press.
  21. Ministry of Economy, Environment and Agriculture of Ukraine. (2017). Export strategy of Ukraine: Roadmap for strategic trade development 2017-2021. Retrieved from https://me.gov.ua.
  22. Miroudot, S. (2020). Reshaping the policy debate on the implications of COVID-19 for global supply chains. Journal of International Business Policy, 3, 430-442. doi: 10.1057/s42214-020-00074-6.
  23. OECD. (2021). Global value chains: Efficiency and risks in the context of COVID-19. Paris: OECD Publishing.
  24. OECD. (n.d.). Trade in value added. Retrieved from https://www.oecd.org.
  25. Pavlínek, P. (2020). Restructuring and internationalization of the European automotive industry. Journal of Economic Geography, 20(2), 509-541. doi: 10.1093/jeg/lby070.
  26. Pietrobelli, C., & Rabellotti, R. (2011). Global value chains meet innovation systems: Are there learning opportunities for developing countries? World Development, 39(7), 1261-1269. doi: 10.1016/j.worlddev.2010.05.013.
  27. Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine No. 179 “On Approval of the National Economic Strategy for the Period until 2030”. (2017, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua.
  28. State Council of People’s Republic of China. (2015). Made in China 2025. Retrieved from https://www.cscc.it.
  29. State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua.
  30. Taglioni, D., & Winkler, D. (2016). Making global value chains work for development. Washington: World Bank.
  31. Teece, D.J. (2014). A dynamic capabilities-based entrepreneurial theory of the multinational enterprise. Journal of International Business Studies, 45(1), 8-37. doi: 10.1057/jibs.2013.54.
  32. The Association of Industrial Automation Enterprises of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://appau.org.ua.
  33. Ukrainian Grain Association. (n.d.). Retrieved from https://uga.ua.
  34. UN Comtrade Database. (n.d.). Retrieved from https://comtrade.un.org.
  35. UNCTAD. (2020). World investment report 2020: International production beyond the pandemic. Retrieved from https://unctad.org.
  36. Venger, V., Romanovska, N., & Chyzhevska, M. (2022). Integration of Ukraine to the Global Value Chains. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 25(2), 137-161. doi:10.18778/1508-2008.25.17.
  37. Williamson, O.E. (1985). The economic institutions of capitalism: Firms, markets, relational contracting. New York: Free Press.
  38. World Bank. (2020). World development report 2020: Trading for development in the age of global value chains. Washington: World Bank.
  39. Yeung, H.W.-C., & Coe, N.M. (2015). Toward a dynamic theory of global production networks. Economic Geography, 91(1), 29-58. doi: 10.1111/ecge.12063.
  40. YouControl. (n.d.). Retrieved from https://youcontrol.com.ua.