Управління портфелем проєктів у динамічному середовищі та умовах невизначеності потребує дедалі більше методів, що здатні підтримувати швидке прийняття рішень та забезпечувати адаптивність та стійкість до зовнішньої волатильності. Останні досягнення в машинному навчанні забезпечують основу для інтеграції алгоритмічного інтелекту в процеси на рівні портфеля, дозволяючи організаціям вибирати, визначати пріоритети та коригувати конфігурації проєктів у режимі реального часу. Метою цієї статті було розроблення та формалізація інтелектуальної моделі адаптивного управління портфелем проєктів, заснованої на математичних засадах динамічних алгоритмів навчання з підкріпленням. Для досягнення цієї мети було застосовано комплекс методів, зокрема математичне моделювання процесів ухвалення рішень із використанням підходу «багаторукого бандита» (Multi-Armed Bandit), синтез алгоритмів родини Upper Confidence Bound, а також сценарне моделювання для проведення порівняльного аналізу ефективності запропонованих підходів. Центральним результатом дослідження було обґрунтування переваг алгоритму Dynamic Confidence Bound, який завдяки механізму експоненціального дисконтування дозволив системі ігнорувати застарілі дані та зосередитися на поточних показниках ефективності. Експериментальна валідація встановила, що використання машинного навчання збільшує кумулятивну винагороду на 18-22 % порівняно з евристичними методами у стабільних середовищах, тоді як у нестаціонарних умовах динамічна межа довіри перевершує класичні підходи на 14-17 %. Результати моделювання підтвердили, що запропонована модель виявляє погіршення показників або зсуви в реалізації проєктів у 2-4 рази швидше, ніж стандартні механізми, мінімізуючи когнітивні упередження, зокрема ефект якорування. Доведено, що впровадження адаптивного дисконтування забезпечує на 48-60 % швидше відновлення портфеля після різких зовнішніх потрясінь порівняно з базовими алгоритмами Upper Confidence Bound. Дослідження також продемонструвало високу чутливість моделі до налаштування гіперпараметрів, що дозволяє гнучко балансувати між дослідженням нових можливостей та використанням перевірених рішень залежно від стратегічного контексту організації. Практичне значення роботи полягає у створенні готового до використання обчислювального конвеєра, який можна інтегрувати в корпоративні системи управління проєктами для автоматизації пріоритезації та динамічного перерозподілу ресурсів у режимі реального часу
адаптивне прийняття рішень; багаторукий бандит; Upper Confidence Bound; динамічні середовища
Отримано 10.10.2025, Доопрацьовано 29.01.2026, Прийнято 24.02.2026 Опубліковано 21.05.2026
Взято з Том 13, № 1, 2026
https://doi.org/10.56318/ eem2026.01.076
Сторінки 76-84